Травертин і плитка під травертин: що обрати і як укладати

Що таке натуральний травертин

Травертин — осадовий вапняк. Пори — це канали, не «декор на поверхні». Плиту продають заповненою мастикою або відкритою. Відкрита пора п’є затирку, масло і воду. Заповнена виглядає спокійніше, доки мастика не викришилась у мийці. Товщина каменю часто 10–15 мм, не 8 мм, як у більшості керамограніту. Калібрування партії перевіряють штангенциркулем по кутах: розкид у 1 мм на товщині вже дає сходинку, якщо клей не зім’яти в одну площину.

Лицьо буває шліфоване або брашоване. Полірований вапняк у мокрій зоні слизький і на ньому видно кожну витравлену краплю кислоти. Світлий камінь від сірого клею дає тінь по краю пори. Тому під світлий травертин беруть білий клей, не «який є в машині».

Просочення і догляд

Просочення — це пропитка, яка заходить у пору, не плівка лаку зверху. Лак на вапняку облазить клаптями і збирає бруд по межі клаптя. Пропитку наносять до затирання, щоб пігмент затирки не ввійшов у пору, і ще раз після того, як затирка висохла. Перед другим шаром підлогу миють чистою водою і сушать. На сирий камінь пропитка не заходить, вона стоїть калюжею.

Перевірка проста: крапля води на сухому камені має сидіти кулькою. Якщо за пару хвилин пляма потемніла, просочення вже не тримає, його повторюють. Оцтові і кислотні засоби для сантехніки вапняк витравлюють. Для миття лишають нейтральний засіб. Керамограніт із тим самим малюнком кислоти не боїться: тіло плити спечене, малюнок у шарі глазурі або в масі, пори каменю там немає.

Керамограніт під травертин

Плита «під травертин» — це друк і рельєф, не канали до середини. Водопоглинання нормального керамограніту до 0,5 %. Вода не темнить плиту плямою, як камінь. Шов 1,5–2 мм на ректифікаті, 2–3 мм якщо край не різаний у розмір. Клей — C2, а на балконі, терасі і теплій підлозі C2 S1. Сірий клей під керамограніт не просвічує.

Рельєф «під пори» збирає мило в ямках так само, як відкритий камінь, але ямка мілка і вимивається. На балконі така плита не потребує щорічної пропитки тіла. Потрібні морозостійкий керамограніт, ухил і повне заповнення під плитою. Порожнеча під «кам’яним» малюнком взимку працює так само, як порожнеча під будь-яким вуличним керамогранітом: вода замерзає і підриває край.

Де натуральний камінь здає

Душ. Вода, мило і теплий пар тримають пору вологою. Просочення там стирається швидше, ніж на сухій стіні вітальні. Неоновлена пропитка пускає бруд у канал, і світлий травертин темніє плямами, які вже не відмити з поверхні: вони в товщі. Кислотний змив епоксидної затирки, якщо ним пройшлися по каменю, лишає матові опіки. У душі спокійніше живе керамограніт із тим самим малюнком і епоксидний шов.

Вулиця без просочення. Вода в порі, нічний мінус, ранок — луска на лиці. Навіть просочений камінь на відкритому балконі чи ганку тримається лише поки крапля води не темнить поверхню. Пропустили сезон — пора знову п’є. Мокрий заморозок біля моря для вапняку жорсткіший за сухий мороз. Керамограніт тілом цього циклу не проходить, якщо під ним немає порожнечі і плита заявлена як морозостійка.

Клей, зуб і шов каменю

Світлий травертин кладуть на білий C2. На теплу підлогу, свіжу стяжку і вулицю — білий C2 S1. Швидкий білий заміс коротше тримає камінь мокрим: довгий контакт із цементною водою якраз і дає темну тінь у порі та висоли по шву. Зуб під плиту 10–15 мм товщиною — 10 мм, гребінь обов’язково зім’яти. Камінь містком лягає на два горби і тріскається по середині вже від навантаження шафи, не від «поганої партії».

Шов натурального каменю 2–3 мм. У нуль його не зводять: торець вапняку кришиться, і сусідня плита б’є по сколу. Затирка цементна на сухому підлозі вітальні допустима після просочення. У душі цемент у пористому шві темніє. Епоксид на камені змивають без кислоти, інакше лицьо сідає. Деформаційний шов по периметру кімнати — герметик, не цемент: камінь і стяжка ходять по-різному.

Типові помилки

• Сірий клей під світлий травертин, тінь по порах після висихання.
• Просочення після затирання, пігмент уже в каналі.
• Лак замість пропитки, плівка облазить клаптями.
• Кислотний засіб для вапняку, матові опіки.
• Відкритий травертин у душі без повторного просочення.
• Той самий камінь на вулиці «як у вітальні», без морозостійкого вузла і без перевірки краплею.
• Порожнеча під плитою: і камінь, і керамограніт під нього підриває лід.
• Шов у нуль, сколотий торець, плита б’є по сусідній.

Як відрізнити на об’єкті

Крапля води на торці або на зламі зразка. Керамограніт не темніє в товщі. Травертин темніє і сохне плямою. Зворот керамограніту — дрібна сітка преса. Зворот каменю — зріз породи, іноді зі слідами заповнювача пор. Торець каменю можна подряпати ножем легше, ніж торець керамограніту.

На вже укладеній підлозі дивляться шов і край. Якщо край «під травертин» ідеально рівний по всій партії і вода на лиці не лишає темного сліду після висихання, це майже напевно керамограніт. Якщо вода сідає в окремі кратери і лишає обід, це камінь або дуже глибокий рельєф, і тоді перевіряють торець.

Інструмент

Для каменю — зуб 10 мм, киянка з білою гумою, правило 2 м, білий клей C2 або C2 S1, просочення до і після затирки, нейтральне миття. Мокрий різ із подачею води: сухий диск палить торець вапняку і фарбує його в іржу від диска. Для керамограніту під той самий малюнок диск уже інший, по керамограніту, і вода на різ все одно потрібна, інакше край сіпається.

Систему вирівнювання на камені ставлять обережно. Клин, затягнутий до упору, відколює м’який торець. На ректифікованому керамограніті клин працює звичніше. Витримка клею перед затиркою та сама: не менше 24 годин. Просочення не наносять у цей самий вечір по сирому шву.