Кутники і профілі для плитки: коли потрібні, а коли краще запил 45°

Що саме закриває кутник

Зовнішній кут плитки — це гостре ребро. Ректифікат і полиск відколюються від відра, пилососа або плеча в проході. Кутник або запил цей торець закривають. Внутрішній кут профілю зазвичай не потребує: там достатньо шва затирки, а в мокрій зоні — силікону по гідроізоляційній стрічці.

Профіль ставлять у процесі укладання. Перфорована ніжка ховається в клей під плитку, лицьова полиця тримає торець. Приклеїти кутник силіконом уже на готову стіну — тимчасова латка: ніжка не тримає удар, і шов чорніє.

Висота профілю дорівнює товщині плитки. Під 8 мм, 10 мм і 12 мм є свої номери. Плитка 9 мм у профілі на 10 мм або гойдається, або полиця стирчить над лицем. Це міряють до закупки, не на об’єкті з уже відкритим мішком.

ПВХ: де він доречний

ПВХ дешевий і м’який. Його ставлять на внутрішній край ванни, на примикання до піддона і там, де кут не б’ють ногами. Колір з часом жовтіє, особливо білий біля вікна. На підлозі пластик стирається піском і вилазить з клею: цементна суміш тримає перфорацію металу краще, ніж гладкий пластиковий хвіст.

Товщина полиці ПВХ різна. Тонка полиця не перекриває торець керамограніту 10 мм, торець лишається видимим і все одно колеться. Перед монтажем профіль прикладають до торця сухої плити.

У душі ПВХ ще й збирає чорну смугу на стику з силіконом. Якщо кут видно щодня, пластик програє і металу, і запилу. Його лишаю на прихованих примиканнях, не на головному ребрі кімнати.

Алюміній і біла оксидна плівка

Алюмінієвий L-профіль закриває торець на підлозі, край облицювання біля дверного полотна і зовнішній кут, який мають бити. Беруть анодований, не голий прес. Голий алюміній у цементному клеї у ванній дає білий оксид: по шву вилазить борошно, полиця мутніє.

Анод теж не вічний, якщо по ньому шкрябати підрізом. Різ профілю на торці зафарбовують або ховають у силікон, інакше на зрізі видно світлий метал, відмінний від лиця. Колір «срібло», «шампань», «чорний» підбирають до фурнітури, не до випадкового залишку з іншого об’єкта.

На сходинці алюміній працює, якщо полиця закриває носик, а ніжка втоплена в клей проступи. Тонкий декоративний кутник без перфорації на ніс клеїти марно: він відлітає з першим ударом взуття.

Нержавійка у воді і на ребрі

Нержавійку ставлять там, де алюміній оксидується: душ, мокрий фартух, вуличний край, поріг, який солять взуттям. Вона не жовтіє, як ПВХ, і не сипле білим, як голий алюміній. Полиця тонша за пластик, торець читається акуратніше.

Нержавійка дряпається абразивом, якщо терти її тією ж губкою, що й затирку з піском. Подряпина на сатині менш видна, ніж на дзеркальній полиці. У проході сатин практичніший.

Різати її треба чистим диском. Перегрітий край синіє, і ця синява на видимому торці не змивається. Торець у куті кімнати ховають у примикання, не лишають відкритим зрізом на рівні очей.

Профілі L і T

L закриває край однієї площини: кінець плитки, зовнішній кут, торець біля ванни. Ніжка перфорована, її топлять у клей, плитку заводять під полицю. Між торцем плити і металом лишають близько міліметра під силікон, якщо основа ходить. Жорстка затирка впритул до металу на гіпсокартоні тріскає.

T ставлять на стику двох підлог: плитка і плитка різної висоти, плитка і дошка. Полиця накриває шов, ніжки йдуть під обидва покриття або під плитку з одного боку. Це не заміна деформаційному шву. Якщо підлога розрізана під температурний шов, під Т-профілем має бути еластичне заповнення, а не суцільний цемент.

Є ще овальний і закладний бордюр на край ванни. Його висота теж дорівнює плитці. Бордюр, вищий за плитку на 2 мм, збирає воду на полиці і чорну смугу мила.

Клей під ніжкою не навантажують добу: полицю не б’ють правилом, поки шар пружинить. Затирку впритул до металу на каркасі не вганяють. На жорсткій стіні біля профілю лишають шов 1,5–2 мм і заповнюють його тією ж затиркою, що й решту поля. Силікон — лише в мокрому примиканні і на деформації. Смуга силікону іншого блиску, ніж шов, читається як латка, навіть якщо метал сіл рівно.

Де профіль надійніший за запил

На підлозі край б’ють взуттям. Запил 45° на порозі кімнати відколюється: ребро тонке, удар іде саме в нього. Металевий L цей удар приймає полицею. Тому на примиканні підлоги до дверної коробки і на краю плитки біля іншого покриття ставлю профіль.

Носик сходинки — той самий випадок. Запил на носі відкривається і колеться. Профіль або окремий закладний носик тримає удар. Крихкий край полиску і ректифікату на проході теж ховаю в метал: гостре ребро без захисту не доживає до затирки в під’їзді з відрами.

Профіль також закриває торець, де друга площина — фарба, а не плитка. Запил там немає з чим звести: друга фаска без пари лишає гострий ніс.

Де кращий запил 45°

На видному зовнішньому куті ванної, де плитка з обох боків, запил 45° виглядає суцільним каменем. Пластикова смужка на такому ребре ріже малюнок мармуру і «кабана». Фаску зводять так, щоб на ребрі було лице, а не сірий бісквіт. Внутрішній кут при цьому лишаю на силіконі, без профілю.

Запил зовнішнього кута в Одесі роблю окремо: запил під 45°. Ціна — від $15 за погонний метр (650 грн). Метраж рахую по ребрах, які видно, не по всіх кутах кімнати підряд.

• ПВХ на підлозі і на носику сходинки.
• Профіль не тієї висоти, що товщина плитки.
• Голий алюміній у душі без аноду.
• Кутник на силіконі поверх готової плитки.
• Запил на носику сходинки замість профілю.
• Жорстка затирка впритул до металу на каркасі.

В Одесі цю роботу робимо окремо: запил під 45°. Ціну називаємо по фото, того ж дня, і фіксуємо в договорі.